Що таке інфінітив в англійській мові: форми, правила та приклади

Інфінітив в англійській мові – це початкова, неособова форма дієслова. Якщо простіше, це форма, яка відповідає на питання “що робити?” або “що зробити?”: to read – читати, to write – писати, to learn – вчити, to help – допомогти.

Найчастіше infinitive стоїть із часткою to:

• I want to learn English. – Я хочу вивчати англійську.
• She decided to call him. – Вона вирішила подзвонити йому.
• We need to finish the task. – Нам потрібно завершити завдання.

Але іноді інфінітив вживається без to. Наприклад, після модальних дієслів: can go, must do, should wait. Саме через це тема здається простою тільки на початку. Насправді важливо зрозуміти, коли потрібен to-infinitive, коли ставимо “голий” infinitive без to, а коли краще обрати герундій.

Інфінітив в англійській: що це за форма дієслова

Якщо коротко відповісти на питання, що таке інфінітив в англійській мові, то це базова форма дієслова, яка не показує особу, число або час сама по собі. У формі to work ми не бачимо, хто працює: я, він, вони. Не бачимо і коли саме відбувається дія. Це вже залежить від інших слів у реченні.

Порівняйте:

• I work every day. – Я працюю щодня.
• I want to work from home. – Я хочу працювати з дому.

У першому реченні work – особова форма дієслова в Present Simple. У другому to work – інфінітив після дієслова want. Якщо треба повторити базу часів, можна окремо подивитися Present Simple, бо саме з першою формою дієслова учні часто порівнюють infinitive.

Інфінітив може виконувати різні ролі в реченні:

• бути частиною присудка: I want to sleep.
• пояснювати мету: I came here to help.
• стояти після прикметника: It’s easy to understand.
• іти після іменника: I have work to do.

Тобто вживання інфінітива в англійській мові не зводиться до одного правила. Це форма, яка часто допомагає пояснити мету, намір, бажання, рішення або наступну дію.

Форми інфінітива: активний і пасивний стан

Коли говорять про форми інфінітиву в англійській, зазвичай мають на увазі кілька граматичних варіантів. Для більшості повсякденних ситуацій найважливіший простий інфінітив: to do, to make, to write, to learn. Але в граматиці є й інші форми.

Форма	Активний стан	Пасивний стан	Приклад
Simple Infinitive	to write	to be written	I want to write a letter.
Continuous Infinitive	to be writing	–	He seems to be writing now.
Perfect Infinitive	to have written	to have been written	She seems to have written it.
Perfect Continuous Infinitive	to have been writing	–	He seems to have been writing all day.

У активному стані підмет сам виконує дію:

• I want to write a report. – Я хочу написати звіт.
• She hopes to get this job. – Вона сподівається отримати цю роботу.

У пасивному стані дія спрямована на когось або щось:

• The report needs to be written today. – Звіт потрібно написати сьогодні.
• This issue has to be discussed. – Це питання треба обговорити.

У реальному мовленні найчастіше використовують простий інфінітив в активному стані: to work, to study, to call, to answer. Пасивний інфінітив теж корисний, особливо в робочих і формальних текстах: to be approved, to be signed, to be checked.

Коли потрібен інфінітив з часткою to

Повна форма інфінітива – це to + дієслово. Наприклад: to go, to read, to ask, to explain. Якщо ви тільки починаєте розбирати правила інфінітиву в англійській, саме ця форма буде основною.

Інфінітив із to часто вживається після дієслів, які передають бажання, намір, рішення, спробу або план:

• want to – хотіти;
• decide to – вирішити;
• plan to – планувати;
• hope to – сподіватися;
• need to – потребувати;
• agree to – погодитися;
• refuse to – відмовитися;
• promise to – пообіцяти;
• learn to – навчитися;
• try to – спробувати.

Приклади:

• I want to improve my English. – Я хочу покращити свою англійську.
• We decided to leave early. – Ми вирішили піти раніше.
• He promised to help us. – Він пообіцяв допомогти нам.
• She refused to answer the question. – Вона відмовилася відповідати на питання.

Ця конструкція часто потрібна в роботі: to prepare a report, to join a meeting, to send an update, to discuss the terms. Тому на курсах бізнес-англійської інфінітив зазвичай вивчають через реальні фрази для листів, зустрічей і задач, а не окремо від практики.

Інфінітив для мети: to, in order to, so as to

Один із найпоширеніших випадків – інфінітив для пояснення мети. Українською це часто перекладається як “щоб”.

• I called you to ask about the meeting. – Я подзвонив, щоб запитати про зустріч.
• She went to the shop to buy some milk. – Вона пішла в магазин, щоб купити молока.
• We use this app to track our progress. – Ми використовуємо цей застосунок, щоб відстежувати прогрес.

У більш формальному стилі можна використати in order to або so as to. Значення схоже, але звучання офіційніше.

• We collected data in order to improve the product. – Ми зібрали дані, щоб покращити продукт.
• He spoke quietly so as not to wake the children. – Він говорив тихо, щоб не розбудити дітей.

У звичайній мові найчастіше достатньо to. In order to доречне в документах, презентаціях, академічних або бізнес-текстах. So as to звучить формальніше і трапляється рідше.

Дієслова, прикметники й конструкції, після яких ставимо to

Інфінітив із to часто стоїть після певних прикметників. Зазвичай така конструкція описує оцінку, емоцію або складність дії.

Приклади:

• It is easy to understand. – Це легко зрозуміти.
• It is hard to explain. – Це важко пояснити.
• I’m happy to see you. – Я радий тебе бачити.
• She was surprised to hear the news. – Вона здивувалася, почувши новину.
• This task is difficult to finish quickly. – Це завдання важко швидко завершити.

Також інфінітив вживається після конструкцій із too та enough:

• It’s too late to call him. – Занадто пізно йому дзвонити.
• She is old enough to travel alone. – Вона достатньо доросла, щоб подорожувати сама.
• The text is easy enough to read. – Текст достатньо легкий для читання.

Ще один частий варіант – інфінітив після питального слова:

• I don’t know what to say. – Я не знаю, що сказати.
• Can you explain how to use it? – Можеш пояснити, як цим користуватися?
• We need to decide where to meet. – Нам потрібно вирішити, де зустрітися.

Це зручна конструкція, бо вона робить речення коротшим і природнішим.

Коли вживається інфінітив без to

Інфінітив без to називають bare infinitive або “голий інфінітив”. Це та сама базова форма дієслова, але без частки to: go, do, say, wait, help.

Найвідоміший випадок – після модальних дієслів:

• can;
• could;
• may;
• might;
• must;
• should;
• would;
• will.

Приклади:

• I can help you. – Я можу тобі допомогти.
• You should check this file. – Тобі варто перевірити цей файл.
• We must leave now. – Ми повинні йти зараз.
• She might come later. – Вона може прийти пізніше.

Після модального дієслова не ставимо to.

Неправильно:

• I can to help you.
• You must to go.

Правильно:

• I can help you.
• You must go.

Якщо треба окремо розібрати цю тему, корисно подивитися матеріал про модальні дієслова, бо саме після них учні найчастіше помилково ставлять to.

Модальні дієслова, make, let, help і дієслова сприйняття

Без to інфінітив також вживається після make і let.

• My boss made me rewrite the report. – Керівник змусив мене переписати звіт.
• Let me explain. – Дозволь мені пояснити.
• They let us stay longer. – Вони дозволили нам залишитися довше.

Після help можливі два варіанти: з to і без to. Обидва правильні, але без to звучить коротше й часто природніше.

• She helped me to prepare for the interview.
• She helped me prepare for the interview.

Ще одна група – дієслова сприйняття: see, hear, watch, notice, feel. Після них bare infinitive часто показує завершену дію, яку ми сприйняли повністю.

• I saw him enter the room. – Я бачив, як він увійшов у кімнату.
• We heard her sing. – Ми чули, як вона співала.
• They watched the children play. – Вони спостерігали, як діти гралися.

Тут є нюанс із формою -ing:

• I saw him enter the room. – Я бачив, як він увійшов. Дія сприймається повністю.
• I saw him entering the room. – Я бачив, як він входив. Акцент на процесі.

Для базового рівня достатньо запам’ятати: після make, let, модальних дієслів і часто після дієслів сприйняття інфінітив іде без to.

Інфінітив чи герундій: як обрати правильну форму

Одна з найчастіших проблем – вибір між інфінітивом і герундієм. Герундій має форму -ing: reading, working, learning. Він схожий на дієслово, але в реченні часто поводиться як іменник.

Порівняйте:

• I want to learn English. – Я хочу вивчати англійську.
• I enjoy learning English. – Мені подобається вивчати англійську.

Після одних дієслів потрібен інфінітив:

• want to;
• decide to;
• hope to;
• plan to;
• promise to;
• refuse to.

Після інших частіше ставимо герундій:

• enjoy doing;
• avoid doing;
• finish doing;
• keep doing;
• suggest doing;
• mind doing.

Є дієслова, після яких можливі обидві форми, але значення може змінюватися.

• I stopped to drink coffee. – Я зупинився, щоб випити кави.
• I stopped drinking coffee. – Я перестав пити каву.

Ще приклад:

• Remember to call him. – Не забудь йому подзвонити.
• I remember calling him. – Я пам’ятаю, що дзвонив йому.

Тому інфінітив чи герундій – це не питання “яка форма красивіша”. Потрібно дивитися на дієслово перед ним і на значення речення. Якщо тема поки плутається, краще окремо розібрати герундій в англійській, а потім порівняти його з infinitive на прикладах.

Типові помилки з інфінітивом

Перша помилка – ставити to після модальних дієслів.

Неправильно:

• She can to swim.
• We must to finish this today.

Правильно:

• She can swim.
• We must finish this today.

Друга помилка – забувати to після дієслів, які його потребують.

Неправильно:

• I want learn English.
• He decided leave early.

Правильно:

• I want to learn English.
• He decided to leave early.

Третя помилка – плутати інфінітив і герундій після конкретних дієслів.

Неправильно:

• I enjoy to read.
• She avoided to answer.

Правильно:

• I enjoy reading.
• She avoided answering.

Четверта помилка – ставити not не в тому місці. Заперечення перед інфінітивом ставиться перед to.

Правильно:

• I decided not to go. – Я вирішив не йти.
• She asked me not to tell anyone. – Вона попросила мене нікому не казати.

Неправильно:

• I decided to not go.

Такий варіант можна зустріти, але для навчальної й нейтральної англійської краще триматися форми not to do.

П’ята помилка – перекладати українські конструкції дослівно. Наприклад, “мені потрібно зробити” – це I need to do, а не me need do. Англійське речення потребує підмета й правильної граматичної форми.

Шоста помилка – забувати, як утворюється інфінітив в англійській у пасивному стані. Якщо дія виконується над предметом або людиною, часто потрібна форма to be + V3:

• The document needs to be signed. – Документ потрібно підписати.
• The room has to be cleaned. – Кімнату потрібно прибрати.
• The issue should be discussed. – Це питання варто обговорити.

Зверніть увагу: після should немає to, бо це модальне дієслово. Тому правильно: should be discussed, а не should to be discussed.

Інфінітив здається великою темою, але в реальних реченнях він швидко стає зрозумілим. Головне – вивчати не окреме правило, а типові конструкції: want to do, need to do, can do, let me explain, easy to understand, not to be late.