Якщо при згадуванні про всі ці називні, родові, давальні, орудні та кличні у тебе проступає легенький піт на чолі, то англійська — це точно та мова, котру тобі варто вивчати. Спойлер: бо тут з граматикою значно простіше, ніж в українській.
Розберімось, які відмінки є в англійській мові та коли кожен з них використовується.
Скільки відмінків в англійській мові?
Давним-давно всі сери та леді послуговувались аж п’ятьма відмінками: nominative (називний), genitive (родовий), dative (давальний), accusative (знахідний), та instrumental (орудний). Навіть звучить складно, тому англомовні люди спростили цю схему. На відміну від німців, до речі, котрі так і послуговуються першими чотирма відмінками у своїй мові.
То чи є відмінки в сучасній англійській мові — спитаєш ти. Так, є три основні в іменників, та певні сталі форми у займенників — якщо коротко. Детально про кожний відмінок в англійській мові давай далі.
Відмінки іменників в англійській мові
Subjective Case
Це загальний відмінок, котрий відповідає нашому називному. Наприклад, хтось (суб’єкт) щось робить. В англійській мові суб’єкт завжди стоїть перед об’єктом, тому приклад речення із subjective case буде таким:
Elina did a great job and finished that task. Еліна чудово постаралась та виконала ту задачу (Еліна виконувала певну дію, була суб’єктом).
The HR team scheduled a meeting for the morning, so most of the employees are not happy about that (HR команда є суб’єктом, що виконав дію).
Та відмінки англійською не вивчались би, аби було все прям так просто. Складність приходить, коли починаєш думати, як побудувати речення із питанням «ким?». Ну, наприклад:
Oksana was an experienced and responsible Dmytro’s mentor. Оксана була відповідальною та досвіченою менторкою Дмитра.
В українській мові Оксана була б у називному відмінку, а менторкою — в орудному. А з відмінюванням в англійській мові як? А однаково. В цьому випадку й Оксана, і менторка прекрасно використовуються у subjective case.
Possessive Case
У нашій мові за цей case віддувається родовий відмінок — кого? чого?
Хата його батьків, ноутбук мого сина, автівка Володимира Зеленського тощо.
Як правильно утворити possessive case:
- додати «’s» в кінці іменника в однині: Anna’s birthday, Michael’s task, support team’s meeting, CEO’s presentation;
- додати «’» в кінці іменника, що закінчується на «s» в множині, чи додати «’s», якщо іменник закінчується на іншу букву: team lead’s responsibility (іменник закінчується не на «s»), partners’ opportunity, employees’ need (закінчується на «s»).
Objective Case
Зафіналимо відмінювання англійських слів об’єктним відмінком. Його вичислити дуже просто — якщо іменник не є суб’єктом і не виконує якусь дію над кимось (тобто не subjective case), та якщо він не виражає власність когось над чимось, або приналежність когось чомусь (тобто не possessive case), тоді це objective case.
Elina did a great job with her recent tasks and achieved KPIs.
Elina — суб’єкт, що виконав дію. Her — присвійний відмінок. Great job, tasks, KPIs — це все objective case.
Me and Steve were present at that meeting, so we can tell all the details to our team.
Ми зі Стівом суб’єкти, our — присвійний відмінок, а все решта йде в об’єктний.
Vocative Case
Виділяти vocative case в окремий відмінок було б занадто багато честі, адже по своїй суті це просто звертання. В українській мові за це відповідає кличний відмінок, а в англійській — vocative case.
Звертання нічим не відрізняються від звичайних іменників в однині та множині.
Colleagues, let’s go!
These colleagues are brilliant.
В першому випадку маємо vocative case, а в другому subjective case, хоча colleagues так і залишились без змін і без контексту правильно визначити відмінок було б неможливо.
Навіть в англомовних джерелах рідко зустрічається виділення vocative case в окрему категорію, тож це не must know, а швидше плюшка, яку краще знати, а ніж не знати.
Загалом, тема відмінків доволі проста, тож розібратись з нею можна швидко та без зайвих зусиль. А щоб краще зафіксувати знання, спробуй визначити, в якому відмінку стоять виділені слова у реченнях:
Tom bought a laptop for his newbie.
Have you seen Wes Anderson’s new film?
Julia passed the test, so she gets this job.
The teammates are watching a webinar.
The company’s income is growing rapidly. He gave him his money back.
Відмінювання займенників в англійській
Оскільки ми розібрались, що за питання «кого?» в англійській відповідає possessive case, то треба згадати й про займенники, бо possessive pronouns теж існують.
Тож як сказати «її, його, їх» тощо? Хотілося б теж додати «’s» куди треба, але доведеться вивчити ці форми, адже вони, на відміну від іменників, змінюються повністю. Ба більше, ці форми відрізняються, залежно від того, стоїть займенник перед іменником чи після.
Займенник перед іменником
| I | my | This is my laptop. |
| you | your | I don’t want to do your task. |
| he | his | This bug is his fault. |
| she | her | Her books should be shared with all the team. |
| it | its | The app is great, its functionality really impresses. |
| we | our | That’s our common responsibility. |
| you | your | It was your choice to miss the deadline. |
| they | their | Their Team Lead is a quite strict guy. |
Займенник після іменника
| I | mine | This laptop is mine. |
| you | yours | This task is yours, I don’t want to do it. |
| he | his | The bug I found is his. |
| she | hers | The books we should share with each other are hers. |
| it | its | The software is brilliant, its developers did a really astonishing job. |
| we | ours | The responsibility is ours. |
| you | yours | The decision to miss the deadline was yours. |
| they | theirs | This strict Team Lead is theirs. |
Якщо маєш питання та хочеш більш детально пропрацювати цю та безліч інших граматичних тем, чекаємо тебе на курсі Successful Writing від Solid School. See ya!